зміна
ЗМІ́НА, и, ж.
1. Перехід, перетворення чого-небудь (перев. стану, руху, ознаки, властивості і т. ін.) у щось якісно інше; змінювання.
Вчора був у мене лікар, вислухав мене ще раз, сказав, що бачить велику зміну до кращого (Л. Укр., V, 1956, 389);
Бої круг Севастополя не вщухають, але на фронті без змін (Кучер, Чорноморці, 1956, 559);
Ковальов дуже точно відчув зміну настрою Крутояра (Собко, Біле полум’я, 1952, 36);
Зміна порід відбувається повільно, протягом багатьох десятиріч (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 47);
Матерія вічна, її ніхто не створював, вона завжди перебуває в стані руху і змін (Наука.., 2, 1958, 40);
Величезні зміни сталися в ході соціалістичного будівництва на Україні. Вона перетворилася в квітучу соціалістичну республіку (Ком. Укр., 6, 1966, 61).
2. Заміна кого-, чого-небудь кимось, чимось іншим.
Відбувається зміна вартових біля воріт та роз’їздів по місту (Головко, II, 1957, 468);
За два місяці.. у складі командування ніяких змін не сталося (Ю. Янов., II, 1954, 7);
Зміна пір року пояснюється тим, що Земля рухається навколо Сонця (Фіз. геогр., 5, 1956, 75);
// Виправлення (в тексті твору, в мові твору і т. ін.).
Я їх [переклади] переглянув би, може зробив би деякі авторські зміни в самому тексті (Коцюб., III, 1956, 359);
Зміни, що їх зробив І. Франко в мові своїх творів, ..виявились і в лексиці, і в морфології та фонетиці, і в синтаксисі (Мовозн., XIII, 1955, 89).
Іти́ (поспіша́ти, виступа́ти і т. ін.) на змі́ну кому, чому — заміняти собою кого-, що-небудь.
Он і ківш на сонці блиска, І Марина-мотористка — Через росяну долину Поспіша комусь на зміну… (Нагн., Вибр., 1957, 156).
3. Частина доби, протягом якої одна група людей виконує певну роботу і змінюється іншою, коли минає цей час.
З Андрієм вона рідко й стрічалась, бо він ходив лиш на нічну зміну, а удень спав або блукав десь удвох з Хомою (Коцюб., II, 1955, 41);
В роки війни вона сама була трактористкою, знає, що таке висидіти зміну за кермом… (Гончар, Тронка, 1963, 81);
Він утроє перевищив за зміну свою норму (Донч., VI, 1957, 122);
// розм. Робота, виконувана за таку частину доби.
Сталевар Гордій Кузьмич Гордий закінчив зміну о сьомій годині ранку (Руд., Вітер.., 1958, 7);
Вранці приходить мій старий зі зміни (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 149);
Вже над ранковими полями загасли зорі й ліхтарі, уже знайомими стежками пішли на зміну шахтарі (Уп., Вірші.., 1957, 195);
// Час, відведений для шкільного, військового навчання, відпочинку і т. ін., після якого склад людей міняється.
П’яті класи, що вчилися в другу зміну, писали контрольну роботу (Гончар, Південь, 1951, 106).
4. Група людей, які виконують одночасно певну роботу (або відпочивають) і змінюються іншими через відповідний проміжок часу.
Опівночі.. задзвонили в дзвоник, й інші робітники стали на їх місце, а вони пішли до казарми, на ночівку. То була нічна зміна (Н.-Лев., II, 1956, 200);
Докосила наша зміна, Хто втомився,— спочива… (Рильський, II, 1960, 25);
Щойно стала до роботи нова зміна робітників (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 139).
5. Молоде покоління, що має змінити старших.
Яка радість — наші діти.. Втішаються, радіють батьки: чудесна зміна росте (Ковінька, Кутя.., 1960, 51);
Університет багато зробив.. щодо підготовки нової зміни наукових кадрів (Наука.., 12, 1957, 15).
6. Комплект одягу, білизни, який міняють час від часу.
Хома добувся, нарешті, і до свого власного майна.. Став перебирати. Зміна білизни, бритва та помазок, пара халяв (Гончар, III, 1959, 314).
Значення в інших словниках
- зміна — змі́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- зміна — Змінювання, переміна, (варти) заміна; (рис) видозміна, відміна, модифікація, біол. мутація; (робоча) д. шихта; (молода) доріст, покоління; (білизни) комплект, пара. Словник синонімів Караванського
- зміна — [зм’іна] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
- зміна — -и, ж. 1》 Перехід, перетворення чого-небудь (перев. стану, руху, ознаки, властивості і т. ін.) у щось якісно інше; змінювання. 2》 Заміна кого-, чого-небудь кимсь, чимось іншим. || Виправлення (в тексті твору, в мові твору і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- зміна — Обернув кота хвостом. Змінив зізнання, говорить не поправді. Обернув мокрим на верха. Доказав брехню. Пізнати по личеньку, що не спала всю ніченьку. Через недоспану ніч, лице змінилося і виглядає змучене. Хай буде й гірше, аби інше. Конечне домагання зміни. Приповідки або українсько-народня філософія
- ЗМІНА — • "ЗМІНА" - громад.-політ. і літ.-худож. журнал. Виходив 1953 — 65 в Києві. Див. "Ранок". ЗМІСТ І ФОРМА літературного твору — нерозривно зв'язані і взаємозумовлені категорії, що визначають осн. сторони літ. твору як результату образного мислення. Худож. Українська літературна енциклопедія
- зміна — ЗМІ́НА (про стан, рух, ознаку, властивість і т. ін. — перехід, перетворення чого-небудь у щось якісно інше), ПЕРЕМІ́НА, ВІДМІ́НА, ПЕРТУРБА́ЦІЯ книжн. Словник синонімів української мови
- зміна — Змі́на, -ни, -ні; змі́ни, змін Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зміна — Зміна, -ни ж. 1) Перемѣна, измѣненіе. Левиц. І. (Правда, 1868, 496). Ой тому барвіночку нема цвіту зміни. Чуб. V. 104. 2) Смѣна. Словник української мови Грінченка