1. Словник української мови в 11 томах

змінений

ЗМІ́НЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зміни́ти.

Несамовиті [у Романа] очі, змінене тяжким болем обличчя (Гр., II, 1963, 306);

— Ану вилазьте з саней! — почувся владний, навмисне змінений голос (Шиян, Баланда, 1957, 51);

// змі́нено, безос. присудк. сл.

У колгоспі на всіх фермах впроваджено механічне доїння, змінено порядок оплати праці (Ком. Укр., 11, 1965, 53);

[Басов:] Маршрут Олександра Федоровича не змінено. Іде через нашу станцію (Корн., І, 1955, 152).

2. у знач. прикм. Інший, інакший, не схожий на попередній.

[Журавель:] У Панька відкрився новий талант: писати листи зміненим почерком і ставити нерозбірливий підпис (Мик., І, 1957, 514);

— Миколою звуть,— добре-таки напруживши пам’ять, відповів хлопець зміненим голосом (Коз., Гарячі руки, 1960, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змінений — змі́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. змінений — [зм’інеинией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. змінений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до змінити. || змінено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Інший, інакший, не схожий на попередній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. змінений — Змі́нений, -на, -не; дієпр. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)