змінниця
ЗМІ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до змі́нник.
Навіть у себе на крані, в кабіні, серед диму й кіптяви, вона завела незвичайну чистоту й вимагала того самого від своїх змінниць (Собко, Біле полум’я, 1952, 60).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me