знавісніло
ЗНАВІСНІ́ЛО, розм. Присл. до знавісні́лий 2.
Голова бандита волохатилась чорною баранячою кучмою і розкуйовдженою бородою.. Борода починалася десь під очима, і було моторошно дивитися, як з-за тих буйних зарослів знавісніло блимає пронизливий погляд (Речм., Весн. грози, 1961, 54).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знавісніло — знавісні́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- знавісніло — розм. Присл. до знавіснілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови