знавісніло

знавісні́ло

розм.

Присл. до знавіснілий 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знавісніло — знавісні́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. знавісніло — ЗНАВІСНІ́ЛО, розм. Присл. до знавісні́лий 2. Голова бандита волохатилась чорною баранячою кучмою і розкуйовдженою бородою.. Борода починалася десь під очима, і було моторошно дивитися, як з-за тих буйних зарослів знавісніло блимає пронизливий погляд (Речм., Весн. грози, 1961, 54). Словник української мови в 11 томах