1. Словник української мови в 11 томах

знаджуваний

ЗНА́ДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до зна́джувати.

Чимраз більшими купами горнулися [промисловці] до Борислава, знаджувані бажаннєм [бажанням] скорих і легких зисків на нафтових копальнях (Фр., II, 1950, 204).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знаджуваний — зна́джуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. знаджуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. ч. до знаджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови