знаменний
ЗНАМЕ́ННИЙ, а, е. Надзвичайний, дуже важливий у якому-небудь відношенні; видатний, визначний.
Є у Квітні день знаменний на листках календарів: народився в Квітні Ленін, вождь усіх пролетарів (Забіла, У.. світ, 1960, 78);
Історичний XX з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу став знаменною віхою в житті нашого народу (Цюпа, Україна.., 1960, 79);
Одним із знаменних явищ сучасності є дальше зростання і зміцнення світового комуністичного руху (Ком. Укр., 5, 1961, 18);
// Який виділяється серед інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями.
Спектакль «Драма життя» був знаменний ще тим, що в ньому вперше брали участь двоє надзвичайно талановитих людей (Моє життя в мист., 1955, 332);
Грузини, також звичаєм прадавнім, Поцілували ті хліби високі І прийняли, так само уклонившись. Вони казали потім, що розкрають Лише в Тбілісі ті хліби знаменні І з друзями поділяться дарами Гостинної братерської землі (Рильський, III, 1961, 106).
Значення в інших словниках
- знаменний — (дуже важливий в ряді чогось) знаменитий, визначний, історичний. Словник синонімів Полюги
- знаменний — знаме́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- знаменний — (факт) визначний, видатний, о. голосний; (чим) прикметний; (день) пропам'ятний. (день) видатний, визначний; (чим) помітний, примітний, знакомитий. Словник синонімів Караванського
- знаменний — I знам`енний-а, -е. Надзвичайний, дуже важливий у якому-небудь аспекті; видатний, визначний. || Який вирізняється з-поміж інших якими-небудь надзвичайними рисами, якостями, особливостями. II зн`аменний-а, -е. 1》 Стос. до знамен. Знаменний спів муз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знаменний — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- знаменний — Знаме́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)