1. Словник української мови в 11 томах

знатно

ЗНА́ТНО, присл., розм. Належним чином, добре.

[Писар:] Ну, а Рябину обскубемо-таки! Знатно обскубемо! (Фр., IX, 1952, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знатно — зна́тно прислівник належним чином незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. знатно — присл., розм. Належним чином, добре. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знатно — Знатно нар. Замѣтно, видно. Сієї тички не знатно буде, бо билка тонка, не видно буде здалеку. Павлогр. у. (Залюбовск.). Словник української мови Грінченка