1. Словник української мови в 11 томах

знатність

ЗНА́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до зна́тний 3.

Дім Вальтера Штрайбеля славився тут І знатністю роду, й багатством худоби… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 295);

Для зміцнення свого становища бояри строго додержувались місництва: заміщення державних посад відповідно до знатності походження й попереднього службового становища (Іст. СРСР, І, 1957, 102).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знатність — зна́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. знатність — -ності, ж. Абстр. ім. до знатний 3). Великий тлумачний словник сучасної мови