1. Словник української мови в 11 томах

зневірений

ЗНЕВІ́РЕНИЙ, а, е. Який зневірився, розчарувався в кому-, чому-небудь.

Ватя, зневірена в Леонідові Семеновичу, ледве вдержувала сльози (Н.-Лев., IV, 1956, 139);

Інколи ходив [Мирон] роботи напитувати. Та повертався завжди стомлений і зневірений; ніде не траплялось (Головко, І, 1957, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зневірений — зневі́рений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зневірений — -а, -е. Який зневірився, розчарувався в кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зневірений — Зневі́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)