1. Словник української мови в 11 томах

знедолений

ЗНЕДО́ЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до знедо́лити.

Пригляньмось до нашого люду, Як сум йому очі охмарив! Знедолений ладом ворожим, Він працею держить всі стани… (Граб., І, 1959, 367);

Своє щастя знедолений раніше казахський народ здобув на шляху, вказаному Великим Жовтнем, в братерській сім’ї народів Радянської країни (Ком. Укр., 9, 1965, 69).

2. у знач. прикм. Позбавлений найнеобхіднішого, найдорожчого; бідний, нещасний.

— Боги на високому небі, люди на широкій землі, та поможіть же мені, рятуйте мене, поверніть мені сина-синочка!.. Від самого серця йшли прості слова, плакала, квилила обікрадена, знедолена матір (Скл., Святослав, 1959, 273);

На початку тридцятих років над знедоленою Іспанією повіяло, нарешті, вітром свободи (Галан, Перед лицем фактів, 1949, 90);

// у знач. ім. знедо́лений, ного, ч.; знедо́лена, ної, ж. Про нещасну, бідолашну людину.

Помисли, чистота душ знедолених лишились незайманими, вірними самим собі (Збан., Єдина, 1959, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знедолений — знедо́лений 1 дієприкметник від: знедо́лити знедо́лений 2 прикметник бідний; упосліджений Орфографічний словник української мови
  2. знедолений — Бідний, нещасний, безталанний, с. упосліджений, р. загорьований, а. парія, іст. ізгой. Словник синонімів Караванського
  3. знедолений — див. нещасливий Словник синонімів Вусика
  4. знедолений — [знеидолеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. знедолений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до знедолити. 2》 у знач. прикм. Позбавлений найнеобхіднішого, найдорожчого; бідний, нещасний. || у знач. ім. знедолений, -ного, ч.; знедолена, -ної, ж. Про нещасну, бідолашну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. знедолений — НЕЩА́СНИЙ (про людину, землю, країну тощо — який зазнав багато горя, кривди, поневірянь), НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил., ЗГОРЬО́ВАНИЙ, БАГАТОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил., НАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ЗАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ГІРКИ́Й заст., МНОГОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил. уроч. Словник синонімів української мови
  7. знедолений — Знедо́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)