зненавида
ЗНЕНА́ВИ́ДА, и, ж., рідко. Те саме, що знена́висть.
До площ Барселони, до мурів Мадріда Наш клич і наш заклик, як буря дійшов, Хай в вашому серці горить зненавида І сяє великих народів любов (Фомін, Вибр., 1958, 62);
Повен зненавиди, він схопився за дуло гармати танка і швидко скочив на броню. Велетенський стовп вогню поглинув людину (Літ. Укр., 8. IX 1964, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me