знепокоєний

ЗНЕПОКО́ЄНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що занепоко́єний.

Сумний та знепокоєний вертався Цигуля на село. По дорозі зайшов до коваля — похвалитися йому та й таки порадитись (Головко, II, 1957, 332).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знепокоєний — знепоко́єний дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. знепокоєний — -а, -е, рідко. Те саме, що занепокоєний. Великий тлумачний словник сучасної мови