знепокоєно
ЗНЕПОКО́ЄНО, рідко. Присл. до знепоко́єний.
— Дівчата, а де ж Оксана? Усі в конторі мовчали.. Килина Іванівна, уже знепокоєно: — Що трапилось? Та не мовчіть же! (Головко, І, 1957, 397).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знепокоєно — знепоко́єно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- знепокоєно — рідко. Присл. до знепокоєний. Великий тлумачний словник сучасної мови