1. Словник української мови в 11 томах

знесення

ЗНЕ́СЕННЯ, я, с. Дія за знач. зно́сити 1-7, 9.

Під час нового будівництва [центру села] знесенню підлягають лише п’ять старих будинків (Знання.., 5, 1967, 6);

Знесення панщини мало затим переважно економічне значення (Фр., XVI, 1955, 33);

Після знесення яйце охолоджується, білок та жовток зменшуються в об’ємі більше, ніж шкаралупа (Птахівн., 1955, 108).

◊ Не до зне́сення, рідко — про що-небудь нестерпне.

Днина була ясна й погідна, жарило страшно, а серед розпалених мурів Львова, по тісних улицях, духота була не до знесення (Фр., VIII, 1952, 320).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знесення — зне́сення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. знесення — -я, с. Дія за знач. зносити 1-7), 9). Не до знесення рідко — про що-небудь нестерпне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знесення — 1. уневажнення, див. касація 2. це принос Словник чужослів Павло Штепа
  4. знесення — Поразка, спустошення Словник застарілих та маловживаних слів
  5. знесення — Зне́сення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. знесення — Знесе́ння, -ня с. 1) Снесеніе. 2) Уничтоженіе, упраздненіе, отмѣна. Левиц. І. (Правда, 1868, 485). Словник української мови Грінченка