знесення

Знесе́ння, -ня

с.

1) Снесеніе.

2) Уничтоженіе, упраздненіе, отмѣна. Левиц. І. (Правда, 1868, 485).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знесення — зне́сення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. знесення — -я, с. Дія за знач. зносити 1-7), 9). Не до знесення рідко — про що-небудь нестерпне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знесення — 1. уневажнення, див. касація 2. це принос Словник чужослів Павло Штепа
  4. знесення — Поразка, спустошення Словник застарілих та маловживаних слів
  5. знесення — Зне́сення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. знесення — ЗНЕ́СЕННЯ, я, с. Дія за знач. зно́сити 1-7, 9. Під час нового будівництва [центру села] знесенню підлягають лише п’ять старих будинків (Знання.., 5, 1967, 6); Знесення панщини мало затим переважно економічне значення (Фр. Словник української мови в 11 томах