1. Словник української мови Грінченка

знеохочувати

Знеохочувати, -чую, -єш

сов. в. знеохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Обезкураживать, обезкуражить, лишить охоты, желанія. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знеохочувати — знеохо́чувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. знеохочувати — Відохочувати, відбивати охоту <�смак>, сил. розчаровувати. Словник синонімів Караванського
  3. знеохочувати — -ую, -уєш, недок., знеохотити, -очу, -отиш, док., перех., розм. Позбавляти кого-небудь якогось бажання, прагнення до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. знеохочувати — Знеохо́чувати, -чую, -чуєш; знеохо́тити, -хо́чу, -хо́тиш, -хо́тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. знеохочувати — ЗНЕОХО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗНЕОХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, док., перех., розм. Позбавляти кого-небудь якогось бажання, прагнення до чого-небудь. Словник української мови в 11 томах