1. Словник української мови в 11 томах

знесилілий

ЗНЕСИ́ЛІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до знеси́літи;

// У знач. прикм.

Дружина шукала захисту в його знесилілих руках, але знаходила там тільки те, що мала й сама: розпач, безмежний, ..несамовитий розпач безсилля (Загреб., День.., 1964, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знесилілий — знеси́лілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. знесилілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до знесиліти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови