знесилілий
знеси́лілий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до знесиліти.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знесилілий — знеси́лілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- знесилілий — ЗНЕСИ́ЛІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до знеси́літи; // У знач. прикм. Дружина шукала захисту в його знесилілих руках, але знаходила там тільки те, що мала й сама: розпач, безмежний, ..несамовитий розпач безсилля (Загреб., День.., 1964, 26). Словник української мови в 11 томах