1. Словник української мови в 11 томах

знетяма

ЗНЕТЯ́МА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що нестя́ма.

Хоч молодий ще, був я у такій зневірі, світ весь так мені змінився з рожевого на чорний, що в гіркій знетямі з бою я відсторонився (Фр., XI, 1952, 157).

До знетя́ми — те саме, що До нестя́ми ( див. нестя́ма).

До знетями полюбила його. Не те, що в Дібрівку та в Гуляй-Поле — на край світу подалася б за ним! (Гончар, II, 1959, 266).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знетяма — знетя́ма іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. знетяма — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що нестяма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знетяма — НЕСТЯ́МА (стан людини, що втратила самовладання, розуміння, діє несвідомо, ніби втративши розум), НЕСТЯ́МНІСТЬ, БЕЗТЯ́МНІСТЬ, ЗНЕТЯ́МА розм., НЕТЯ́МА розм. Вона сиділа якраз лицем до пожежі. Словник синонімів української мови