1. Словник української мови в 11 томах

знетямитися

ЗНЕТЯ́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. знетя́мляться; док., без додатка і від чого, розм., рідко. Те саме, що нестя́митися.

Він знетямився. Була це для нього разюча несподіванка, яка перемежалася із соромом і образою. Його відштовхнули!.. (Грим., Незакінч. роман, 1962, 16);

[Отто:] Світи собі [нічничок] в кубельці дротяному, Не ранячи очей, а то недовго Знетямитись від болю (Мур., Ост. хмарина, 1959, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знетямитися — знетя́митися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. знетямитися — -млюся, -мишся; мн. знетямляться; док., без додатка і від чого, розм., рідко. Те саме, що нестямитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знетямитися — ЗНЕТЯ́МИТИСЯ див. знетя́млюватися. Словник української мови у 20 томах
  4. знетямитися — НЕСТЯ́МИТИСЯ розм. (утрачати самовладання від хвилювання, розгубленості тощо), НЕТЯ́МИТИСЯ розм. — Док.: нестя́митися, знетя́митися. Аж ось двері — рип! — і Василь у хату. Маруся так і нестямилась (Г. Квітка-Основ'яненко); Хмельницький нетямився від гніву (Я. Качура). — Пор. 1. божево́літи. Словник синонімів української мови
  5. знетямитися — Знетя́митися, -млюся, -мишся, -мляться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)