знирнути
ЗНИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., діал. Винирнути.
— Адже не знирнула, так вона і не відьма (Кв.-Осн., II, 1956, 180);
Спливе поверх води його загоріле тіло та так і плигоне вперед; поки він замахнеться другою [рукою], злегка прикриється воно водою, а там знову знирне і поверх води мчиться на той бік (Мирний, IV, 1955, 318).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знирнути — знирну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- знирнути — -ну, -неш, док., діал. Винирнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знирнути — Знирну́ти, -ну́, -не́ш гл. Вынырнуть, всплыть. Адже не знирнула, так вона й не відьма. Кв. II. 94. Словник української мови Грінченка