1. Словник української мови в 11 томах

знишкнути

ЗНИ́ШКНУТИ, ну, неш; мин. ч. зни́шкнув і знишк, ла, ло; док., розм., рідко. Затихнути, замовкнути; принишкнути.

Змовк веселий гай — ані шелесту, Знишкли пташечки-щебетушечки (Стар., Поет. тв., 1958, 168).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знишкнути — зни́шкнути дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. знишкнути — -ну, -неш; мин. ч. знишкнув, -нула, -нуло і знишк, -ла, -ло; док., розм., рідко. Затихнути, замовкнути; принишкнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. знишкнути — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  4. знишкнути — Зни́шкнути, -ну, -неш гл. Притихнуть, смолкнуть. Словник української мови Грінченка