1. Словник української мови в 11 томах

зноровитися

ЗНОРОВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. зноровля́ться; док. Виявити норов, затятися.

Часом дитина зноровиться, не знати з якої причини, й ані рушить з місця (Март., Тв., 1954, 297);

Коли кінь зноровиться, необхідно спокійно зупинити його, дати постояти, заспокоюючи голосом (Конярство, 1957, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зноровитися — знорови́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зноровитися — -влюся, -вишся; мн. зноровляться; док. Виявити норов, затятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зноровитися — УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) (виявляти упертість, уперто не робити чогось, наполягати на своєму), ОПИРА́ТИСЯ, ОПИНА́ТИСЯ, ЗАТИНА́ТИСЯ, ПРУЧА́ТИСЯ, НОРОВИ́ТИСЯ розм., КОМИЗИТИСЯ розм., ЄРЕПЕ́НИТИСЯ розм., КОРО́ДИ́ТИСЯ розм., ЛАМА́ТИСЯ розм., КОЦЮ́БИТИСЯ фам. Словник синонімів української мови