зноситися

ЗНО́СИТИСЯ, зно́шуся, зно́сишся, недок., ЗНЕСТИ́СЯ, су́ся, се́шся; мин. ч. зні́сся, знесла́ся, ло́ся; док.

1. Входити в стосунки, переговори, установлювати зв’язки з ким-небудь; спілкуватися.

В неї були лиш три добрі знайомі, з якими ненастанно зносилася (Коб., II, 1956, 33);

Я з цією господинею [цензурою] ніколи не зносився сам, за мене другі з нею цяцькалися (Мирний, V, 1955, 391);

Ніколає, зібравши всіх членів делегації в кімнаті професора Крянге, сказав, що зв’язок перервано і тому немає можливості знестися з посольством (Чаб., Балкан. весна, 1960, 428).

2. розм. Те саме, що здійма́тися 1 — 3, 7.

Над вируючим морем, то припадаючи грудьми до білих грив, то поривно зносячись вгору, тривожно вились чайки (Збан., Сеспель, 1961, 4);

Давно знеслося пекуче сонце у зеніт (Тулуб, Людолови, II, 1957, 466);

3 білих димарів Дим угору зноситься рожевий (Рильський, II, 1960, 72);

Над лісом знісся вихор… (Досв., Вибр., 1959, 65);

Над степом зноситься гора-могила (Зеров, Вибр., 1966, 415);

Уста шепочуть мертве ймення, Надія зноситься слаба (Стар., Поет. тв., 1958, 83).

3. тільки док. Відкласти яйце (про птахів).

Хоч би де знеслась інша.. курка, він те яєчко знайде й принесе (Барв., Опов.., 1902, 194);

Кудкудакали кури, шукаючи гнізд, щоб знестися… (Гончар, III, 1959, 318).

4. тільки недок. Пас. до зно́сити 1 — 8.

ЗНОСИ́ТИСЯ див. зно́шуватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зноситися — зно́ситися 1 дієслово недоконаного виду спілкуватися; здійматися — розм. зно́ситися 2 дієслово недоконаного виду збиратися; доставлятися; знищуватися; підніматися зноси́тися дієслово доконаного виду ставати старим; виснажуватися Орфографічний словник української мови
  2. зноситися — Зно́ситися, тільки недок. Мати стосунки, підтримувати стосунки з кимось. [Марійка] зісохла, мов скіпка, а [Івоніка] передчасно постарівся. Чи жаль, чи тяжка праця їх так позбавила із сил? Здається — одне й друге. Українська літературна мова на Буковині
  3. зноситися — Спілкуватися, контактуватися; (- дим, туман) здійматися <�вгору>. Словник синонімів Караванського
  4. зноситися — див. підніматися Словник синонімів Вусика
  5. зноситися — I знос`итисядив. зношуватися. II зн`оситисязношуся, зносишся, недок., знестися, -суся, -сешся; мин. ч. знісся, знеслася, -лося; док. 1》 Входити в стосунки, переговори, установлювати зв'язки з ким-небудь; спілкуватися. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. зноситися — ПІДНІМА́ТИСЯ (переміщатися вгору, у вище положення), ПІДІЙМА́ТИСЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ПІДВО́ДИТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ, ПІДТЯ́ГУВАТИСЯ (ПІДТЯГА́ТИСЯ), ПІДХО́ДИТИ, ВИ́ТИСЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ЗВО́ДИТИСЯ, П'ЯСТИ́СЯ (ПНУ́ТИСЯ) розм., ЗНО́СИТИСЯ розм., ЛІ́ЗТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. зноситися — Зно́ситися, зно́шуся, -сишся; зно́сься, зно́сьтеся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)