зноситися

Значення в інших словниках

1. зноситися — зно́ситися 1 дієслово недоконаного виду спілкуватися; здійматися — розм. зно́ситися 2 дієслово недоконаного виду збиратися; доставлятися; знищуватися; підніматися зноси́тися дієслово доконаного виду ставати старим; виснажуватися Орфографічний словник української мови
2. зноситися — Зно́ситися, тільки недок. Мати стосунки, підтримувати стосунки з кимось. [Марійка] зісохла, мов скіпка, а [Івоніка] передчасно постарівся. Чи жаль, чи тяжка праця їх так позбавила із сил? Здається — одне й друге. Українська літературна мова на Буковині
3. зноситися — Спілкуватися, контактуватися; (- дим, туман) здійматися <�вгору>. Словник синонімів Караванського
4. зноситися — I знос`итисядив. зношуватися. II зн`оситисязношуся, зносишся, недок., знестися, -суся, -сешся; мин. ч. знісся, знеслася, -лося; док. 1》 Входити в стосунки, переговори, установлювати зв'язки з ким-небудь; спілкуватися. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зноситися — ПІДНІМА́ТИСЯ (переміщатися вгору, у вище положення), ПІДІЙМА́ТИСЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ПІДВО́ДИТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ, ПІДТЯ́ГУВАТИСЯ (ПІДТЯГА́ТИСЯ), ПІДХО́ДИТИ, ВИ́ТИСЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ЗВО́ДИТИСЯ, П'ЯСТИ́СЯ (ПНУ́ТИСЯ) розм., ЗНО́СИТИСЯ розм., ЛІ́ЗТИ розм. Словник синонімів української мови
6. зноситися — Зно́ситися, зно́шуся, -сишся; зно́сься, зно́сьтеся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. зноситися — ЗНО́СИТИСЯ, зно́шуся, зно́сишся, недок., ЗНЕСТИ́СЯ, су́ся, се́шся; мин. ч. зні́сся, знесла́ся, ло́ся; док. 1. Входити в стосунки, переговори, установлювати зв’язки з ким-небудь; спілкуватися. Словник української мови в 11 томах