1. Словник української мови в 11 томах

знущально

ЗНУЩА́ЛЬНО. Присл. до знуща́льний.

Таїса знущально підколювала, називала його чоботом (Хижняк, Невгамовна, 1961, 85);

«Знайдуть [Джмелика]», — охоплює відчай Тимка, а Сергій знущально усміхається: — Ну, в якому він кутку? (Тют., Вир, 1964, 272).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знущально — знуща́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. знущально — Присл. до знущальний. Великий тлумачний словник сучасної мови