знімок
ЗНІ́МОК, мка, ч.
1. Зображення кого-, чого-небудь, одержане способом фотографування; фотографія.
Вид на хутірську балку і на близькі ліси чудовий. Фотя з Мишею і там дещо здіймали, але я ще їх знімків не бачила (Л. Укр., V, 1956, 245);
Найцікавішим експонатом музею був рідкісний любительський знімок, на якому можна було впізнати першого радянського космонавта (Гончар, Тронка, 1963, 324).
2. Точне відтворення чого-небудь; копія.
Мистецтво відображує дійсність не просто і безпосередньо як «об’єктивну реальність», воно не знімок і не копія життя, а складний, опосередкований процес його пізнання і розкриття (Рад. літ-во, 3, 1958, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- знімок — зні́мок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- знімок — Фото, фотографія, фотознімок, г. світлина, знимка; пор. КОПІЯ. Словник синонімів Караванського
- знімок — див. фотографія Словник синонімів Вусика
- знімок — [з(')н’імок] -мка, м. (на) -мку, мн. -мкие, -мк'іў Орфоепічний словник української мови
- знімок — -мка, ч. 1》 Зображення кого-, чого-небудь, одержане способом фотографування; фотокартка. 2》 Точне відтворення чого-небудь; копія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- знімок — Фото, фотокартка, світлина, див. зняток Словник чужослів Павло Штепа
- знімок — ФОТОГРА́ФІЯ (фотографічний знімок), СВІТЛИ́НА, ФОТОЗНІ́МОК, ЗНІ́МОК, ФОТОКА́РТКА, ФОТОКА́РТОЧКА розм., КА́РТКА розм., КА́РТОЧКА розм., ФО́ТО розм., ВІДБИ́ТОК (виготовлений з негатива); ФОТОПОРТРЕ́Т, ПОЛИ́ЧЧЯ заст. (із зображенням обличчя людини). Словник синонімів української мови
- знімок — Зні́мок, -мка; зні́мки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)