1. Словник української мови в 11 томах

зовнішність

ЗО́ВНІШНІСТЬ, ності, ж. Зовнішній вигляд людини.

Воля була красива, хоч і кирпатенька трохи,— в уяві хлопців її зовнішність аж ніяк не в’язалася зі сторінками запаморочливих цифр (Ю. Янов., II, 1954, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зовнішність — зо́внішність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зовнішність — <�зовнішній> вигляд, (речей) лице, п! ОБРАЗ, п. обличчя, фр. взір. Словник синонімів Караванського
  3. зовнішність — -ності, ж. Зовнішній вигляд людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зовнішність — ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Словник синонімів української мови
  5. зовнішність — Зо́внішність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)