1. Словник української мови в 11 томах

золотничок

ЗОЛОТНИЧО́К, чка́, ч. Пестл. до золотни́к¹.

— Стільки золота перепустив через свої руки, що тобі і не присниться… І все прогуляв. До золотничка (Донч., III, 1956, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. золотничок — золотничо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. золотничок — -чка, ч. Пестл. до золотник I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. золотничок — Золотник, -ка́ м. 1) = золотарь 1. Ой ходімо ж ми до ковальчика, до ковальчика, до золотника, покуймо ж собі мідяні човна, мідяні човна, золоті весла. АД. І. 1. 2) раст. a) Potentilla tormenloides. Вх. Пч. І. 12; б) Geranium sanguineum. Шух. І. 21. Словник української мови Грінченка