1. Словник української мови в 11 томах

зонд

ЗОНД, а, ч.

1. Медичний інструмент у вигляді металевої палички або гумової трубки, що вводиться у порожнини і канали тіла з діагностичною, лікувальною метою чи як розширювач.

Товстий зонд являє собою еластичну гумову трубку завдовжки 75 — 100 см, діаметром 1,5 см.. Зонд має сліпий закруглений кінець з 2 — 3 боковими отворами (Заг. догляд за хворими, 1957, 114);

Лікар вже обмацував рану, щось колупав у ній блискучим стальним зондом і мурмотів до себе (Тулуб, Людолови, І, 1957, 268).

2. Повітряна куля з самописними приладами, яку запускають для спостереження за метеорологічними явищами.

Створюється проект всебічного вивчення екваторіальної аномалії в іоносфері за допомогою ракет-зондів (Знання.., 8, 1967, 3).

3. Металевий бурав для дослідження глибоких шарів грунту; щуп.

4. Металевий електрод для визначення електричного потенціалу в чому-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зонд — зонд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зонд — [зонд] -нда, м. (на) -н'д'і, мн. -ндие, -н'д'іў Орфоепічний словник української мови
  3. зонд — Зонд — sonde, probe — *Sonde — інструменти різної форми для вивчення каналів та порожнин, або введення об’єктів у необхідну зону (напр., робочу камеру тощо). У гірн. справі широко використовують З. каротажний. Гірничий енциклопедичний словник
  4. зонд — -а, ч. 1》 Медичний інструмент у вигляді металевої палички або гумової трубки, що вводиться у порожнини і канали тіла з діагностичною, лікувальною метою чи як розширювач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зонд — Пробник, штир Словник чужослів Павло Штепа
  6. зонд — (від франц. sonde – бур, щуп) 1. Медичний прилад для дослідження порожнистих органів, свищів та ран. 2. Свердло для вивчення глибоких шарів грунту. 3. З. акустичний – пристрій для вимірювання звукового тиску. 4. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. зонд — ЗОНД (прилад, інструмент, за допомогою якого виявляють, зондують що-небудь), ЩУП. Лікар вже обмацував рану, щось колупав у ній блискучим стальним зондом і мурмотів до себе (З. Тулуб); Довго никає (Хома) по подвір'ю зі щупом в руках, заглядає в усі закутки, пробує землю (О. Гончар). Словник синонімів української мови
  8. зонд — Зонд, -да; зо́нди, -дів (ч. р.) або зо́нда, -ди; зо́нди, зонд (ж. p.; нім. die Sonde, фp. la sonde) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)