1. Словник української мови в 11 томах

зорепад

ЗОРЕПА́Д, у, ч. Падіння великої кількості метеорів.

Про зорепад 1838 року їй довелося на екзаменах відповідати Миколі Павловичу.. В ніч з 12 на 13 листопада в Південній Америці почалося надзвичайне падіння зірок. Сотні тисяч метеорів розтинали небо (Гончар, IV, 1960, 38);

*У порівн. Зникає сніг, як зорепад, Вже весна синіє (Мал., II, 1948, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зорепад — зорепа́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зорепад — -у, ч. Падіння великої кількості метеорів. Великий тлумачний словник сучасної мови