1. Словник української мови в 11 томах

зоренька

ЗО́РЕНЬКА, и, ж. Пестл. до зоря́ 1, 2.

Іду було стежкою — уморюсь, Чи котиться сонечко — подивлюсь; Бо все тільки з зореньки я й ждала, Щоб темная ніченька настала (Щог., Поезії, 1958, 122);

Впадаю коло любки: «Та не бійся! Та не журися! Та ти ж моє серденько! Та ти рибонько… зоренько ясна!» (Вовчок, VI, 1956, 276).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зоренька — зо́ренька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. зоренька — див. зірка Словник синонімів Вусика
  3. зоренька — -и, ж. Пестл. до зоря 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови