1. Словник української мови в 11 томах

зрадливо

ЗРАДЛИ́ВО. Присл. до зрадли́вий.

Мессап, забігши збоку, Зрадливо, зо всього наскоку, Пустив в Енея камінець (Котл., І, 1952, 287);

По лавах бійців Болотнікова немов іскрою пронеслася тривога: — Боярин Ляпунов з військом передався до царя Шуйського, зрадливо вдарив у крило Болотнікова!.. (Ле, Хмельницький, І, 1957, 80);

У Пастушенка на виску зрадливо тремтіла синя жилка (Десняк, Десну.., 1949, 208).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрадливо — зрадли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зрадливо — Присл. до зрадливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зрадливо — Зрадли́во нар. По-измѣннически. Мессап, забігши збоку, зрадливо, зо всього наскоку, пустив в Енея камінцем. Котл. Ен. VI. 76. Словник української мови Грінченка