зрадливість
ЗРАДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. зрадли́вий.
— В потоках заздрості, презирства і злоби, Знеможений зрадливістю людською, Я від ударів злих невірної судьби Звик одбиватись одною рукою (Перв., І, 1958, 229);
Не мала дівка ні охоти, ні снаги, ні розуму думати про нещирість, зрадливість; слухала вона соловейка вкупі з Олексієм до самої зорі (Л. Янов., І, 1959, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрадливість — зрадли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- зрадливість — -вості, ж. Властивість за знач. зрадливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зрадливість — Зрадли́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зрадливість — Зрадливість, -вости ж. Вѣроломность, предательство. К. Кр. 17. Словник української мови Грінченка