зрадний

ЗРА́ДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що зрадли́вий.

— Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький, На зрадний гак ні щуки, ні лина!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 77);

[Форкіада:] На гілках повиснуть зайди, А на зрадну жінку, знай ти, Жрець сокиру вже припас (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 371);

О ноче! Зрадний твій покров, Лукава ти, весняна ноче! (Рильський, Поеми, 1957, 169).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрадний — -а, -е, рідко. Те саме, що зрадливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зрадний — Зрадний, -а, -е и зрадній, -я, -є = зрадливий. Гей-гей! не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина. Г. Арт. (О. 1861, III. 109). Зрадня ваша рада. О. 1861. IV. 31. Словник української мови Грінченка