1. Словник української мови в 11 томах

зрадництво

ЗРА́ДНИЦТВО, а, с. Поведінка, вчинки зрадника.

На своєму досвіді народні маси переконувалися у правильності лінії більшовиків, все ясніше бачили брехню і зрадництво націоналістів (Рад. літ-во, 3, 1957, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрадництво — зра́дництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зрадництво — -а, с. Поведінка, вчинки зрадника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зрадництво — ВІДСТУ́ПНИЦТВО (відмова від своїх ідеалів, принципів, політичних переконань і т. ін.), РЕНЕГА́ТСТВО, ЗРА́ДА, ЗРА́ДНИЦТВО, ЗРЕ́ЧЕННЯ, ВІДРЕ́ЧЕННЯ рідше, ВІДСТУ́ПСТВО діал. Словник синонімів української мови
  4. зрадництво — Зра́дництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)