зрадництво

зра́дництво

-а, с.

Поведінка, вчинки зрадника.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрадництво — зра́дництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зрадництво — ВІДСТУ́ПНИЦТВО (відмова від своїх ідеалів, принципів, політичних переконань і т. ін.), РЕНЕГА́ТСТВО, ЗРА́ДА, ЗРА́ДНИЦТВО, ЗРЕ́ЧЕННЯ, ВІДРЕ́ЧЕННЯ рідше, ВІДСТУ́ПСТВО діал. Словник синонімів української мови
  3. зрадництво — Зра́дництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зрадництво — ЗРА́ДНИЦТВО, а, с. Поведінка, вчинки зрадника. На своєму досвіді народні маси переконувалися у правильності лінії більшовиків, все ясніше бачили брехню і зрадництво націоналістів (Рад. літ-во, 3, 1957, 7). Словник української мови в 11 томах