зрана
ЗРА́НА, присл., розм.
1. Те саме, що зра́нку.
Зрана на землі на гіллях приморозь (Вовчок, VI, 1956, 304);
Не віднести б це [книжки] до якої хати, попрохати, щоб задержали в себе через ніч, а завтра зрана вона забіжить і забере? (Коб., III, 1956, 353);
— Сестронько, голубонько,— розпачливо гукнула вона,— куди це ти вибралася зрана?! (Ю. Янов., Мир, 1956, 95).
2. рідко. Раніше ніж треба, передчасно.
О, завіщо мене згубила доля? О, завіщо природа викида Мене на віки з життєвого поля, В сумну могилу зрана уклада? (Граб., І, 1959, 282).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зрана — зра́на прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- зрана — див. рано Словник синонімів Вусика
- зрана — присл., розм. 1》 Те саме, що зранку. 2》 рідко. Раніше ніж треба, передчасно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зрана — ПЕРЕДЧА́СНО, ЗАВЧА́СНО, ДОЧА́СНО, ПЕРЕД ЧА́СОМ, РА́НО, ЗАРА́НО, ЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., БЕЗ ПОРИ́ розм., ЗАВЧАСУ́ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАСКО́РО діал., ЗАЧАСУ́ рідше, ЗРА́НА рідше. Спека все ще не спадала, на деревах передчасно пожовкло листя (П. Словник синонімів української мови
- зрана — Зрана нар. Поутру, съ утра. По закутках зрана до вечора стоять діди. Левиц. І. 42. Словник української мови Грінченка