1. Словник української мови в 11 томах

зрешечений

ЗРЕШЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зрешети́ти.

Степан Васильович в ковальському фартусі, зрешеченому іскрами, підійшов до їздових (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960,127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрешечений — зреше́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зрешечений — див. дірявий Словник синонімів Вусика
  3. зрешечений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зрешетити. Великий тлумачний словник сучасної мови