1. Словник української мови в 11 томах

зривання

ЗРИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зрива́ти 1, 2.

У боротьбі поміж добром і злом.. Буду з тобою При зриванню оков (У. Кравч., Вибр., 1958, 228).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зривання — зрива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зривання — -я, с. Дія за знач. зривати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зривання — ЗРИВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. зрива́ти². Спостерігаємо постійне зривання грядок кротами (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. зривання — Зрива́ння, -ня с. Срываніе. Словник української мови Грінченка