1. Словник української мови в 11 томах

зрихтований

ЗРИХТО́ВАНИЙ, а, е, розм., техн. Дієпр. пас. мин. ч. до зрихтува́ти.

Худенькі бідняцькі шкапинки із шкури вилазили, тягнучи погано врихтовані плуги (Стельмах, II, 1962, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрихтований — зрихто́ваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. зрихтований — -а, -е, розм., тех. Дієприкм. пас. мин. ч. до зрихтувати. Великий тлумачний словник сучасної мови