1. Словник української мови в 11 томах

зрихтувати

ЗРИХТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех.

1. розм. Док. до рихтува́ти 1.

На своє поле Чуплак зрихтував купу гною (Чорн., Визвол. земля, 1959, 17).

2. техн. Док. до рихтува́ти 2.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрихтувати — зрихтува́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. зрихтувати — -ую, -уєш, перех. 1》 розм. Док. до рихтувати 1). 2》 тех. Док. до рихтувати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зрихтувати — ЗБИРА́ТИ (готувати когось для відправлення куди-небудь, забезпечуючи всім необхідним, готувати щось у дорогу), СПОРЯДЖА́ТИ, ЕКІПІРУВА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ, РИХТУВА́ТИ (РИШТУВА́ТИ) розм., ЗНАРЯДЖА́ТИ діал., ЗРЯДЖА́ТИ діал. Словник синонімів української мови