зрозуміти

ЗРОЗУМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., перех., без додатка і з спол. що.

1. Сприйняти розумом.

Я чула її гнівний голос, якісь сердиті.. слова, а звести їх докупи, зрозуміти, що вона казала, я не мала сили (Мирний, IV, 1955, 345);

Маруся відчула це веління, але не зрозуміла його. Щось прийшло. Живіше забурхала кров у жилах, око заблищало, хтось велів бігати, співати (Хотк., II, 1966, 30);

Подоба радісної усмішки освітила і Романове обличчя, хоча він, глухнучи, не все зрозумів, що сказала Люба (Стельмах, І, 1962, 466);

// Правильно сприйняти зміст чого-небудь висловленого, написаного і т. ін.

[Річард:] Колего Брайд!.. Не слухає… розсердивсь! Не хотячи, образив я людину. Не зрозумів він… (Л . Укр., III, 1952, 101);

— Наш уряд також поважав вас.— А ви? — А я ні.— Як — ні? Чому? Може, ви не зрозуміли запитання? Ви цілком свідомі себе? — Так (Довж., І, 1958, 304);

Прочитавши кілька рядків і не зрозумівши змісту, він закрив книжку (Тют., Вир, 1964, 165);

// Сприйняти зміст чого-небудь, висловленого, написаного нерідною мовою.

Він заговорив так швидко по-італійському, що я нічого не зрозуміла (Ю. Янов., II, 1958, 91);

// Сприйняти ідею, виражену в якому-небудь художньому творі (літературному, музичному і т. ін.).

Малюнок Ваш, спасибі, дістав. Він мені дуже подобається з декораційного боку, але символу Вашого ніяк не можу зрозуміти (Коцюб., III, 1956, 456);

// Сприйняти певну інформацію, передану технічними або іншими засобами (сигналом, умовним знаком і т. ін.).

Вони сигналізували флагману, що наказ прийнято, що вони його зрозуміли і ждуть (Кучер, Чорноморці, 1956, 55);

Подивився Тарас на страшне поле бою.. і махнув хусткою. Зрозумів той знак Остап, що весь час стояв у засідці.— Панове-браття, батько кличе! (Довж., І, 1958, 262);

// кого. Сприйняти зміст чого-небудь, висловленого кимось.

— Людмило Леонідівно, ви мене не так зрозуміли. Я ж не сказав, що роблю це. Я сказав: хочу (Головко, II, 1957, 489);

— Далеко ви, товаришу Кульницький, заїхали.. Як можна розкидатись такими словами?.. — Побачив [Кульницький], що таки справді далеко заїхав, і спокійніше звернувся до Мірошниченка: — Ви не зрозуміли мене (Стельмах, II, 1962, 141);

// кого. Розгадати людину, її світогляд, логіку вчинків, стан і т. ін.

[Мавка (спалахнула):] Так! хто не зріс між вами, не зрозуміє вас! (Л. Укр., III, 1952, 231);

— Ні, не можу я його зрозуміти, хоч він мій батько, — думав Оксен, дивлячись старому вслід. —То молиться в кутку цілими вечорами, то нападає на нього такий сказ, що не тільки люди, а й боги в хаті не вдержаться… (Тют., Вир, 1964, 77);

// Уяснивши що-небудь, погодитися з чиїмись поглядами, бажаннями тощо; співчутливо поставитися до чийогось стану, настрою і т. ін.

[Антоніо:] Маестро!.. Мій корабель до вашої послуги. [Річард:] Спасибі, друже, хоч я прийнять не можу призволення; пробачте ви мені і зрозумійте (Л. Укр., III, 1952, 120);

Він, як і всі, перед якими лише починають стелитися шляхи в життя, не може зрозуміти тих, що вже йдуть не під гору, а з гори і нічого доброго не знайшли у житті (Стельмах, І, 1962, 125).

Дава́ти (да́ти) зрозумі́ти див. дава́ти.

2. Сприйняти, витлумачити певним чином.

Ястшембський звелів наймитові Микиті заперти браму й нікого не пускати у двір; але Микита зрозумів так його слова, щоб не пускати тільки чужих (Н.-Лев., II, 1956, 67);

Насамперед мушу зауважити, що ми зовсім не мали на меті взагалі зректися творів з життя селянського, як ви зрозуміли з нашого листа (Коцюб., III, 1956, 244);

Катря від несподіванки та подиву не знайшла відразу, що й відповісти. Докія Петрівна зрозуміла це як вагання,— умовляти стала (Головко, II, 1957, 193);

// Пояснити, оцінити як-небудь.

Ось пісні мого серця — прийміть, я лиш так міг життя зрозуміти (Гонч., Вибр., 1959, 33);

Циганкуваті очі Тимка примружились. Сергій зрозумів його слова як шпильку під бік (Тют., Вир, 1964, 341).

3. Спостерігаючи за ким-, чим-небудь, враховуючи певні ознаки і т. ін., здогадатися про щось.

Щойно Владко, поглянувши довкола, побачив розсмішені обличчя і зрозумів, що діється (Фр., VI, 1951, 171);

Землетрус! Я зрозумів одразу. Я стояв і дивився, стерплий увесь, як зрушились стіни, немов живі, як вони загойдались над головою (Коцюб., II, 1955, 404);

Він приходить до свідомості в санбаті, але ніяк не може зрозуміти, де він і що з ним (Тют., Вир, 1964, 198);

— Якщо ми все попалимо, вони зрозуміють, що тебе попередили про трус, і підозра впаде на Карла Івановича (Тулуб, В степу.., 1964, 501);

// Сприймаючи що-небудь органами чуття, визначити, встановити його суть, місцеперебування і т. ін.

Враз її збудив звук.. Тепер вона зрозуміла — це був тоненький дзвін електричного дзвоника (Смолич, І, 1958, 84;);

Он захрипів деркач, а де — не зрозуміть: Як щука в Нємані, він у траві біжить (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 61);

Припала [Мар’яна] до вікна і знову почула схлипування. І тільки тепер зрозуміла, що це на хаті схлипував лелека (Стельмах, II, 1962, 294).

◊ Се́рцем зрозумі́ти — сприйняти не розумом, а відчуттям; відчути.

Якби ти знав! Та се знання предавнє Відчути треба, серцем зрозуміть. Що темне для ума, для серця ясне й явне… (Фр., XI, 1952, 301).

4. Проникнути в суть чого-небудь, осмислити щось; збагнути.

Тільки приїхавши та забачивши, як тут люди живуть, я зрозуміла ліпше галицькі справи та відносини (Л. Укр., V, 1956, 45);

Зрозумійте психологію старості, юначе (Ю. Янов., II, 1958, 22);

// Пізнати природу і закономірності якого-небудь явища.

Нема завдання для свідомих робітників важливішого за те, щоб зрозуміти значення свого руху і точно пізнати його (Ленін, 20, 1950, 333);

Тож як упевнились ми, що з нічого ніщо не постане, Тим надійніше, вірніше спроможемось ми зрозуміти, Звідки і з чого формуються речі, і як воно саме Все виникає (Зеров, Вибр., 1966, 127);

// Знайти причину чого-небудь, пояснення чомусь.

Як і чому все це сталось, Ант зрозуміти не міг (Скл., Святослав, 1959, 12);

— А-а, — усміхнувся Дорош, зрозумівши нарешті побоювання Сергія (Тют., Вир, 1964, 140).

5. Зробити висновок, підсумовуючи, зіставляючи, узагальнюючи і т. ін.

Іван охоче оповідає про своє життя домашнє; з оповідання того можна було зрозуміти, що втік він не так від панщини, як од лютої жінки (Коцюб., І, 1955, 347);

Порівнявши наслідки торішнього і теперішнього промірів, Бутаков зрозумів, що це єдиний судноплавний рукав у гирлі Аму-Дар’ї (Тулуб, В степу.., 1964, 396);

// Зміркувавши, уяснити очевидність чого-небудь.

Вчитель зрозумів: марна справа зараз переконувати парубка (Стельмах, І, 1962, 439);

Хотіла [Юля] запитати у матері, що то за хлопець, але потім схаменулася і зрозуміла, що цього робити не можна (Тют., Вир, 1964, 231).

6. Пройнятися свідомістю чого-небудь, усвідомити.

[Руфін:] Уперше зрозумів я, що як то тяжко, склавши руки, ждати, чи вернеться одважний друг додому з такого бою, де немає місця тому, хто стать під корогву не може… (Л. Укр., II, 1951, 383);

Вона хоче, щоб і він це зрозумів, зрозумів радість праці й щоб він отак, у нічну годину, чуючи, як болять стомлені руки, як ниє спина, щоб мріяв він про радісну зустріч, про перемогу й щастя (Скл., Хазяїни, 1948, 153);

Тільки тепер зі всією силою він зрозумів, що в нього є син… Побачив його перед собою таким, як намалювала [розповіла] Василинка (Стельмах, II, 1962, 78);

Тепер я зрозумів, що таке сором (Багмут, Опов., 1959, 8).