зростання

ЗРОСТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зроста́ти і зроста́тися.

Чи це знову випливло на поверхню те, що він намагався в собі втопити,— бажання зажити спокійним життям, бавитися з дитинчам, стежити за його зростанням… (Руд., Вітер.., 1958, 170);

Ранньої весни, коли запарує сизими димками лісова залежана земля, на заснулих бруньках дерев з’являться ледве помітні сліди зростання (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 276);

Швидкому зростанню міського населення України в цілому сприяв прихід робітників у міста для роботи в промисловості (Нар. тв. та етн., 3, 1964, 26);

Зростання прибутків пана Бжеського обіцяло пану пробощу з римською курією чималу користь (Тулуб, Людолови, I, 1957, 50);

Науково-технічний прогрес відкриває величезні можливості для швидкого зростання продуктивних сил взагалі, а при нашій системі особливо (Ком. Укр., 9, 1962, 21);

Горький ставив наголос на величезному значенні для зростання людської свідомості, для розквіту культури таких створених народом образів, як Прометей, доктор Фауст, Василиса Премудра тощо (Рильський, III, 1956, 142);

У процесі свого зростання українська радянська література вийшла на одне з передових місць у всесоюзній радянській літературі (Рад. Укр., 5.I 1954, 3);

В деревині ще зустрічаються такі вади: 1) крень, що виявляється в ексцентричному розміщенні річних кілець..; 2) подвійна серцевина — при зростанні двох пагонів в молодому віці в один стовбур (Стол.-буд. справа, 1957, 51).