зруйнуватися

ЗРУЙНУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Розвалитися (від часу, негоди і т. ін.), перетворитися на руїни.

[Єгиптянин:] Переходи робити довші в них [пірамідах], та се дарма,— вони либонь тоді були б ще кращі і вже б не зруйнувалися ніколи (Л. Укр., II, 1951, 246);

Ми бачим, що речі розпастися можуть скоріше, Як народитися знову. І часто все те, що в колишні, Давноминулі часи зруйнувалося, звалищем стало, Потім на протязі років наступних і цілих століттів [століть] Вже відновитись не в силі (Зеров, Вибр., 1966, 140);

// перен., рідко. Розоритися.

Пан не зруйнується, як скількись кліток поля перелітує пустирем (Сл. Гр.).

2. перен. Порушитися, зникнути.

Вершник наближається. І вона [Чайчиха] пізнає, що це не святий Юрій, а панський лановий з канчуком. І їй стає боляче.. тому, що так жорстоко зруйнувався світ видінь, і вона раптом збагнула страшну частку своєї долі (Стельмах, І, 1962, 292).