1. Словник української мови в 11 томах

зряду

ЗРЯ́ДУ, присл., розм. Те саме, що підря́д.

На селі, коли семінарист зайде до якої дочки батюшки двічі зряду, то вже це був певний знак, що він постановив собі вже свататись (Н.-Лев., IV, 1956, 124);

Двома влучними пострілами зряду лейтенант дощенту зруйнував місток (Ле, Мої листи, 1945, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зряду — присл., розм. Те саме, що поспіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зряду — див. підряд Словник чужослів Павло Штепа
  3. зряду — зря́ду прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  4. зряду — ПІДРЯ́Д (один за одним; без перерви); ПО́СПІЛЬ, ПОСЛІДО́ВНО, УРЯ́Д (ВРЯД), ЗРЯ́ДУ розм., ПО́КОТОМ розм., О́БРЯДНО діал., ПО́МІЖ діал. Шукала (Маруся) сухих дров, але мало знаходила: трафилося підряд кілька дощистих днів (Г. Словник синонімів української мови