зряду

Значення в інших словниках

1. зряду — див. підряд Словник чужослів Павло Штепа
2. зряду — зря́ду прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
3. зряду — ПІДРЯ́Д (один за одним; без перерви); ПО́СПІЛЬ, ПОСЛІДО́ВНО, УРЯ́Д (ВРЯД), ЗРЯ́ДУ розм., ПО́КОТОМ розм., О́БРЯДНО діал., ПО́МІЖ діал. Шукала (Маруся) сухих дров, але мало знаходила: трафилося підряд кілька дощистих днів (Г. Словник синонімів української мови
4. зряду — ЗРЯ́ДУ, присл., розм. Те саме, що підря́д. На селі, коли семінарист зайде до якої дочки батюшки двічі зряду, то вже це був певний знак, що він постановив собі вже свататись (Н.-Лев., IV, 1956, 124); Двома влучними пострілами зряду лейтенант дощенту зруйнував місток (Ле, Мої листи, 1945, 15). Словник української мови в 11 томах