зсушений
ЗСУ́ШЕНИЙ, рідко ІЗСУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зсуши́ти, ізсуши́ти.
Явдоха була пишна, горда.. Мотря, з молодих ще літ зсушена то працею, то нуждою, суха, як опеньок, тиха (Мирний, І, 1949, 396);
Оце повне життя, молодості, повне краси й любові дівоче тіло буде повільно зсушене голодом-спрагою? Треба шукати виходу. Будь-що знайти вихід (Гончар, Тронка, 1963, 245).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me