1. Словник української мови в 11 томах

зсідати

ЗСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗСІ́СТИ, зся́ду, зся́деш, док. Сходити, злазити на землю (з коня, воза і т. ін.).

З чужого коника і в грязі зсідають (Номис, 1864, № 9691);

Діти повилазили ще вище на пліт та придивлялися, як молода зсідає з воза, як іде до хати (Кобр., Вибр., 1954, 152);

— Зсядьте з коня, панно Маню! Вертати верхом ви нині не зможете більше (Коб., III, 1956, 84).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зсідати — зсіда́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зсідати — -аю, -аєш, недок., зсісти, зсяду, зсядеш, док. Сходити, злазити на землю (з коня, воза і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зсідати — Зсіда́ти, -да́ю, -єш сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл. 1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382. 2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня. Словник української мови Грінченка